Офіційна сторінка міста Вишгородhttp://www.vyshgorodГазета без гумору — не газета Шановна редакція, повертаючись до рубрики «кругла дата» і статті «10 років — разом із газетою «Вишгород», хочу сказати: виписую і читаю газету всі 10 років. Газета чудова і потрібна всім шанувальникам міста. Правда, бували випадки, коли друкувались нецікаві матеріали, які не відносились до подій міста і не стосувались його життя. На мій погляд, в газеті треба по можливості знаходити місце для гумору, усмішок. Пам’ятаю Тараса Роюка. В нього були дотепні і коротенькі дописи пригод, не так важливо чи справжніх подій, чи придуманих. А яка була поезія, ліричні вірші його сина Романа про життя своє і близьких. Все виглядало, ніби писано про кожного із нас. Шкода, Тарас Роюк вже пішов з життя. Тепер інколи з’являються поетичні рядки його сина в газеті. Тепер в газеті всі анекдоти нецікаві, немає в них дотепності. Мені запам’яталась колись прочитана в радянські часи в журналі «Україна» одна гумореска про нашого великого Кобзаря Тараса Шевченка. Справа була така: одного разу його запросили в гості на обід до одного пана. З’їхалися гості, одні раніше, інші запізнювались. Ті, що запізнювались, вітались з уже прибулими. Спостережливий Тарас Григорович помітив, що один пан, вітаючись, поводить себе по-різному: кому подає руку всі п’ять пальців, кому чотири, три і так далі. Коли прийшла черга вітатись до Тараса Григоровича, пан йому подає тільки одного пальця. Тарас Григорович, потримавши в своїй руці пальця пана, запитує: «Що це ви, пане, так вітаєтесь?» І пан відповів: «Якщо дуже великий пан, я подаю всі п’ять пальців, коли трохи менший — чотири, а кому три, а ви такий пан, що вистачить і одного пальця». Тарас Григорович йому сказав: «Якщо я вже такий пан, то мені вистачить і півпальця, а півпальця візьміть здачі». Згорнув велику дулю і сунув тому пану під самого носа. Отак в нас і тепер, можно бачити, Як багаті вітаються з бідними. А потім дивуємося, звідки взялися «лохи», «козли», «бидло» і тому подібне. Вважаю, що газеті «Вишгород» потрібно більше гумору, який допомагає нам адаптуватися до негараздів життя. Михайло ШЕВЧЕНКО, читач газети «Вишгород» з 10-річним стажем |