|
|
|
| |
| 09.09.2005 |
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від 15.08.2005 р. за справою № 81/20-05
За позовом Вишгородської міської ради
до Вишгородського районного відділу земельних ресурів
про зобов’язання вчинити дії
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородської міської ради (надалі — позивач) до Вишгородського районного відділу земельних ресурсів відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру станом на 1 січня 2001 року.
Ухвалою господарського суду Київської області було призначено розгляд справи на 02.08.2005 р. Представником позивача в судовому засіданні 02.08.2005 р. подано заяву та докази направлення її відповідачеві про уточнення позовних вимог, а саме: зобов’язати Вишгородський районний відділ земельних ресурсів внести зміни до земельно-кадастрової документації відповідно до меж, прийнятих для обліку земель території Вишгородської міської ради у складі державного земельного кадастру станом на 1 січня 2001 р. — відобразити в земельно-кадастровій документації межі території Вишгородської міської ради сумарною площею 4846,3 га.
Розгляд справи відклався у зв’язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обгрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання ухвалами суду від 11.07.2005 р., 02.08.2005 р., які надсилались йому за адресою, вказаною у позовній заяві, в судові засідання 02.08.2005 р. та 15.08.2005 р. свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача. Розшук відповідача за відсутністю останнього за його місцезнаходженням до компетенції господарського суду чинним законодавством не віднесено.
Перед початком судового засідання представником позивача вдіповідно до ст. 81-1 ГПК України подано клопотання про відмову у здійненні фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволене.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з рішенням 8 сесії ХХІ скликання від 11.07.1991 р. Вишгородською районною радою було погоджено і затверджено перебування території площею 4846,3 га в межах Вишгородської міської ради.
У 2001 році Вишгородською районною радою були прийняті рішення № 202-15-ХХІІІ та № 246-18-ХХІІІ, якими було змінено землекористування Вишгородської міської ради, а саме: зменшено територію з 4846,3 га до 506,2 га.
На виконання зазначених рішень Вишгороським районним відділом земельних ресурсів було внесено зміни до землельно-кадастрової документації
Вишгородського району.
Приймаючи рішення № 202-15-ХХІІІ та № 246-18-ХХІІІ, Вишгородська районна рада перевищила компетенцію, визначену законодавством, що в подальшому було встановлено рішенням господарських судів, які у встановленому законодавством порядку набули законної сили, а саме:
— рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2002 р. у справі 111/9-02 було визнано недійсним рішення Вишгородської районної ради “Про хід виконання земельної реформи в районі та уточнення меж територій деяких сільських рад” від 22.03.2001 р. № 202-15-ХХІІІ в частині, що стосується встановлення і зміни меж територій Вишгородської міської ради;
— рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2005 р. у справі 292/18-03/12 було визнано недійсним п. 2 рішення Вишгородської
районної ради “Про зміну меж населених пунктів с. Глібівка, с. Нижча Дубечня, с. Нові Петрівці, с. Старі Петрівці, с. Хотянівка, с. Осещина, с. Вища Дубечня, с. Пірновов, с. Синяк, с. Раківка, с. Червоне” від 20.12.2001 р. № 246-18-ХХІІІ в частині, що стосується встановлення і зміни меж території Вишгородської міської ради.
Незважаючи на скасування незаконих рішень Вишгородської районної ради, відповідач до цього часу не вніс відповідних змін до земельно-кадастрової документації Вишгородського району.
Як вбачається з листа відповідача № 351 від 01.04.2005 р., ним на виконання п. 6 рішення господарського суду від 11.01.2005 р. у справі № 292/18-03/12, яким відповідача зобов’язано внести зміни до землельно-кадастрової документації, внесені відповідні зміни і виключені з меж с.
Нові Петрівці земельні ділянки, перераховані в зазначеному рішенні.
Що ж стосується внесення змін до земельно-кадастрової документації Вишгородського району в частині відображення меж території Вишгородської міської ради сумарною площею 4846,3 га, які були встановлені до прийняття Вишгородською районною радою рішення № 202-15-ХХІІІ від 22.03.01 р., визнаного в судовому порядку недійсним, такі зміни до цього часу відповідачем не внесені.
Зважаючи на вкладене та враховуючи фактичні обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки при прийнятті рішення суд враховує наступне.
У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому суд вважає доведеним факт, встановлений рішенням Господарського суду Київської області у справі № 111/9-02 про перевищення меж своєї компетенції Вишгородською районною радою в частині встановлення і зміни меж території Вишгородської міської ради.
Відповідно до п. 8 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 у випадку визнання акта недійсним з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії, вправі звернутись з вимогою про відновлення первісного стану, якщо її не заявлено разом з вимогою про визнання акта недійсним.
На виконання рішення Вишгородської районної ради № 202-15-ХХІІІ від 22.03.2001 р. відповідачем були внесені відповідні зміни до земельно-кадастрової документації вишгородського району. Враховуючи, що зазначене рішення було прийняте радою поза межами компетенції і визнано недійсним в судовому поядку, а тому не може бути підставою для внесення змін до земельно-кадастрової документації, внесені зміни мають бути скасовані, а земельно-кадастрова документація приведена у попередній стан.
Відповідно до п. 4 “Положення про порядок ведення державного земельного кадастру”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15, державний земельний кадастр ведеться відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 75, 82-85 ГПК України, господарський
суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Вишгородської міської ради задовольнити.
2. Зобов’язати Вишгородський районний відділ ресурсів (07300, м. Вишгород. пл. Шевченка, буд. 1) внести зміни до земельно-кадастрової документації відповідно до меж прийнятих для обліку земель території Вишгородської міської ради у складі державного земельного кадастру станом на 1 січня 2001 р. — відобразити в земельно-кадастровій документації межі території Вишгородської міської ради сумарною площею 4846,3 га.
3. Стягнути з Вишгородського районного відділу земельних ресурсів (07300, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1) на користь Вишгородської міської ради (07300, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1) 85,00 грн (вісімдесят п’ять грн) дежавного мита та 118,00 грн (сто вісімнадцять грн) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Іваненко Я. Л.
| | << повернутися [версія для друку] |
|  | |
