|
|
|
| |
| 25.11.2005 | 22 листопада Вишгородщина, як і вся Україна, відзначила річницю Помаранчевої революції. У цей день, як і рік тому, вирував багатотисячний Майдан. Як і рік тому, на великій сцені той же ведучий запрошував до виступів тих же польових командирів: Романа Безсмертного, Тараса Стецьківа, Миколу Томенка, Юрія Луценка, Володимира Філенка. Перед початком ті ж самі Святійші, представники різних релігійних конфесій, благословляли Майдан на святкування, як і рік тому на боротьбу за свободу і демократію. Народ знову слухав тих же самих лідерів політичних партій демократичного спрямування: «Пори» — Владислава Каськіва, Християнсько-демократичної — Володимира Стретовича, УНП — Юрія Костенка, УРП «Собор» — Анатолія Матвієнка, КУН — Олексія Івченка, «Реформи і порядок» — Віктора Пинзеника, НРУ — Бориса Тарасюка, Соціалістичної партії — Олександра Мороза, ВО «Батьківщина» — Юлію Тимошенко, Секретаря РНБО Анатолія Кінаха, Прем’єр-міністра Юрія Єханурова — всіх, хто пліч-о-пліч з Віктором Ющенком боролися за народного Президента, за зміни в Україні на краще.
Президент України Віктор Ющенко, як і рік тому, з’явився на сцені в тому ж помаранчевому светрі зі всією своєю родиною в помаранчевому. Майдан слухав Президента: що вдалося здійснити за рік, а що ні. Лейтмотивом доповіді Президента, як і всіх виступаючих, було: об’єднатися всім демократичним силам, не допустити розбрату в суспільстві і продовжувати разом намічений курс розвитку держави на вільне і заможне життя.
Активності в політичній боротьбі нашим вишгородцям не займати. І тому в День Свободи на Майдані були ті, хто виборював демократію на Вишгородщині, кращі представники політичних партій, молодь і пенсіонери. Багаточисельною була делегація Вишгородської міської і районної організацій партії «В. О. «Батьківщина», яка стояла поруч з Вишгородською організацією «Народний Союз Наша Україна». І звучали в той день пісні тих же артистів: Лесі Горової — «Я — патріот», Марійки Бурмаки «Не бійся жити», гуртів «ВВ», «Океан Ельзи», «Мандри», «Гринджоли». Майдан разом з Олександром Пономарьовим виконав Гімн України та з Тарасом Петриненком пісню «Україно».
Отже, співати і говорити ми вміємо, в процесі боротьби за демократію навчилися, пора навчитися працювати.
Олена КАТРИЧ
| | << повернутися [версія для друку] |
|  | |
