Начальнику обласного управління
пасажирських перевезень
Камінському А.О.
Копія: голові Вишгородської
райдержадміністрації
Мельнику В.В.
Депутата Вишгородської міської ради
Антонюка Миколи Микитовича
Депутатський запит
Шановні Андрію Олексійовичу і Василю Віталійовичу!
Звернутися до вас з депутатським запитом змусили мене ті обставини, що склалися на сьогодні з пасажирським сполученням між м. Вишгородом та м. Києвом.
Пригадується, ще в 1973 році було організовано автобусний маршрут № 41 м. Вишгород-станція метро „Героїв Дніпра”, обслуговувати який доручили водіям столичного автобусного парку № 6, котрі, до речі, бездоганно виконували покладені на них обов’язки.
Згодом перевізником на маршруті став автобусний парк № 09111. Внаслідок цього робота автобусів на маршруті почала погіршуватися буквально з кожним днем. Як наслідок — уже в 1996 році склалася ситуація, за якої вчасно доїхати до місця роботи чи додому стало проблематично.
Тоді за підтримки Вишгородського міського голови О.Б. Кімлача було створено автобусний маршрут № 397, що став правонаступником маршруту № 41 м. Вишгород-ст. метро „Героїв Дніпра”.
Обслуговувати на ньому пасажирів взялися чотири перевізники, а саме: Київське АТП-09111 — 4 автобуси, ВАТ „Вишгороденергобудтранс” — 4 автобуси, приватний підприємець Кисіль В.В. — 3 автобуси, приватний підприємець Фурс В.М. — 3 автобуси.
Для ефективної роботи автотранспорту на маршруті і контролю за ним створили диспетчерську службу, працівники якої отримували зарплату в міській раді і відтак — були незалежні від перевізників.
Згодом Вишгородська райдержадміністрація підпорядкувала собі пасажирські перевезення, внаслідок чого диспетчери почали отримувати зарплату від перевізників, а значить стали певною мірою залежними від них. Не дивно, що почастішали випадки порушень графіків руху автобусів.
Транспортна комісія, очолювана заступником голови райдержадміністрації П.Ф. Кретом, на жаль, належним чином не відреагувала на ці недоліки. Як наслідок — 10 травня 2000 року Київське АТП-09111 безпідставно та без будь-якого попередження зняло свої автобуси з маршруту.
Замість столичних автомобілістів обслуговувати маршрут запропонували ВАТ „АТП „Димерський” (2 автобуси) та ще три транспортні одиниці пообіцяв виділити щоденно приватний підприємець В.М. Фурс. Як показав час, подальші події на маршруті почали розвиватися у стрімкому і, на жаль, небажаному напрямі: диспетчерську службу ліквідували, почало спостерігатися засилля мікроавтобусів, створилися незручності для роботи водіїв автобусів та пасажирів.
Так, автобусну зупинку перенесли. Натомість, ні з ким не погодивши, облаштували зупинку для мікроавтобусів. Перевізники, які працюють на маршруті, почали поволі скорочувати кількість транспортних одиниць, що виділялися щодня для перевезення пасажирів.
Приватний підприємець В.В. Кисіль, наприклад, у 2004 році з трьох запланованих автобусів вирішив не виділяти жодного, замінивши їх трьома мікроавтобусами, що належить іншим підприємцям, також організовує поїздки громадян на ринок до Хмельницького, хоча такі рейси ніким не санкціоновані.
Інший приватний підприємець В.М. Фурс з планових шести автобусів (при наявності чотирьох) виділяє на маршрут у кращому випадку 1-2. Зате щодня тут працює по 14 належних йому мікроавтобусів. Керівництво АТП „ВАТ „Димерський” з 1 вересня 2004 року відмовилося виділяти автобуси на маршрут, зате регулярно направляє сюди по 2 мікроавтобуси. За розпорядженням директора підприємства І.Р. Грицаєнка маршрути Козаровичі-Київ, Димер-Київ, Гаврилівка-Київ, пір ново-Київ, Лебедівка-Київ, Вища Дубечня-Київ, Нижча Дубечня-Київ прямують через Вишгород до станції метро „Героїв Дніпра”, перевозячи лише платну категорію громадян.
Сумлінно виконує свої договірні зобов’язання лише І.О. Білько — директор дочірнього підприємства „Вишгородтранс” (із запланованих 3 автобусів на маршрут виділяє ще один-два додатково). Гадаю, така неприваблива ситуація склалася на маршруті внаслідок байдужого ставлення до своїх обов’язків голови транспортної комісії П.Ф. Крета. На мої неодноразові звернення до нього щодо необхідності наведення порядку в роботі автобусів нічого, окрім обіцянки скликати перевізників з метою обговорення ситуації й усунення недоліків, не зроблено.
Складається враження, що все робиться для того, щоб пасажири користувалися послугами лише мікроавтобусів. Але ж, повірте, не кожному по кишені платити за проїзд 1,50 гривні. Та й перевезти велику кількість пасажирів у годину „пік” маломісткі „маршрутки” неспроможні.
В результаті — щоранку на зупинках у Вишгороді вишикуються величезні черги, багато людей запізнюються на роботу і навчання. У даному випадку, вважаю, потрібно заборонити роботу мікроавтобусів тих перевізників, які відмовилися виділяти автобуси та ліквідувати несанкціоновану зупинку мікроавтобусів у м. Києві біля метро „Станція Героїв Дніпра” (посадка має проводитися з однієї зупинки, щоб пасажир мав право обирати вид транспорту, на якому він бажає їхати).
Технічний контроль транспортних засобів, задіяних на перевезенні пасажирів, не проводиться. Стан водіїв перед виїздом „на лінію” не перевіряється: окрім проставлення штампу „допущено до рейсу”, ніякого обстеження їх здоров’я не проводиться, режим роботи автомобілістів постійно порушується (нерідко розпочинають працювати о 5.30, а завершують робочий день близько першої ночі). Окремі водії взагалі ночують у мікроавтобусах, але все це приховується, як і деякі випадки пригод на шляхах.
Якщо порахувати, що кожен мікроавтобус за день дає чистого прибутку близько 200 гривень (без урахування пального, амортизаційного зносу, придбання запасних частин, зарплати водія), то, звичайно, всі питання щодо цього відпадуть.
Зрозуміло, робота автобусів на маршруті стала невигідною, враховуючи при цьому, що потрібно ще перевозити всі пільгові категорії пасажирів, компенсація за проїзд яких йде із загального пакета соціального захисту населення.
Антонюк М.М., депутат Вишгородської міської ради (виборчий округ №15), водій маршрутного автобуса №397
|
